ЧИ ПОТЕРПАЄ УКРАЇНА ВІД «ПОЛІТИЧНОЇ» НАЦІЇ?

ПЕРЕДМОВА

Останнім офіційним переписом населення в Україні 2001 року зафіксовано значне збільшення частки українців (титульного етносу) порівняно з попереднім переписом: з 72,7% у 1989 році до 77,8% у 2001 році. Відповідно скоротилася частка другої за чисельністю етнічною групи - росіян: з 22,1% у 1989 році до 17,3% в 2001 році. Євреї, будучи по третій за чисельністю групою у 1989 році, стали займати в 2001 році лише 10-е місце, поступившись білорусам, молдаванам, кримським татарам, болгарам, угорцям, румунам і полякам. Значне скорочення частки і абсолютної чисельності росіян (на 3021,5 тисячі осіб.) і євреїв (на 382,7 тисячі осіб) викликано їх масовою репатріацією відповідно до Росії та Ізраїлю.

Але якість життя українців та інших етнічних груп населення в Україні яскраво свідчать про те, що вони усі разом поступаються одній маленькій етнічній групі, що до сих пір викликає відповідний соціальний резонанс і пов’язані з цим питання.

Читацьким загалом, як творче завдання, мені, фахівцю з питань суспільної безпеки і консультанту з міжнаціональних відносин, було сформовано такі питання:

1)​ Дати статистику на підтвердження того, що КАПІТАЛОМ в Україні володіють євреї.

2)​ Навести дані про відсоток євреїв у Верховній Раді України? (дати 1) цифри про капітал, 2) дати цифри про присутність євреїв в українській владі.

3)​ Надати короткий аналіз: Які риси євреїв можна відзначити? Яких рис бракує українцям і українським підприємцям для досягнення успіху в бізнесі?

4)​ Подати своє бачення одної із версій: “Може, логічно, якимось чином відібрати в українських євреїв кошти і перерозподілити?”

Якщо формально коротко надати відповіді на запропоновані питання, то вийде недобре. Знов читач отримає якийсь неякісний продукт у вигляді калейдоскопічної, а, значить, неповної картини, яка не має системної мозаїчної цілісності і зроблена мазками з якихось клаптів фарб і образів, розірваних логічних та причинно-наслідкових зв’язків.

На початку треба дати відповідь на ключові питання: Як в Україні з’явився КАПІТАЛ? І чому його власниками стали виключно євреї?

На момент припинення діяльності СРСР та УРСР у свідомості більшості населення існувало переконання в об’єктивній справедливості і соціальне очікування, що приватна власність когось і капітали в когось створюються не за рахунок відібрання одними в інших, тим більше, виробленого народом, а шляхом створення приватними власниками нової і більш сучасної, ефективної форми власності….

До речі, ПЛАНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ об’єктів загальнонародної власності вимагали від приватних власників ефективного її використання, але з часом усі зрозуміли, що їх умови, параметри, повсюдно не дотримуються. Проте якихось заходів до порушників ніхто не застосовував і не робить цього зараз, бо встановилася влада самих цих приватизаторів, порушників-власників. Тут знаковою є оцінка природи приватизації представниками США. Рамсей Кларк, помічник міністра юстиції США сказав: «Приватизація – це звичайно велика крадіжка: відбирають у народу та віддають багатим». Важко щось додати в умовах України.

1) Буквально і математично точно дати відповідь на питання про «надання цифр на підтвердження того, що КАПІТАЛОМ в Україні володіють виключно євреї» офіційно неможливо. Хоча в юриспруденції існує в таких випадках поняття, як очевидний факт. Ніхто, нікому і ніколи об’єктивних цифр щодо повної картини приватного капіталу в Україні не показував, і при цій їхній же владі ніколи не покаже. І влада олігархату того ж етнічного походження цілком логічно також не зацікавлена в цьому. Це таємниця таємниць. Треба СТРУКТУРНО підходити до питання визначення КАПІТАЛУ. Головне, не забути історію і хронологію походження капіталу в Україні.

Станом на 1991 р. в Україні було 3 види власності: 1) державна (загальнонародна), 2) колективна (колгоспно-кооперативна), 3) особиста власність громадян.

Комуністична партноменклатура, на чолі із М.Горбачовим та Л.Кравчуком, в режим небезпечного для всіх капіталізму, привела народ УРСР раптово, зненацька для самого народу, щоб той нічого не встиг зрозуміти поки його остаточно не пограбують.

Тоді практично ніхто не знав, які то насправді буржуї-капіталісти, і яка то приватна власність. Хоча на заняттях політекономії та суспільствознавства навчали тому, що «приватна власність, то є засіб жорстокої експлуатації людини людиною». Однак, для нейтралізації цих знань людей, партійною номенклатурою була роздмухана штучна ідея про «ефективного власника»…

НАРОД В УКРАЇНІ НЕ ЧЕКАВ І НЕ БАЖАВ КАПІТАЛІЗМУ. В цьому сенсі зміна суспільно-економічної формації із загальнонародної на приватновласницьку відбулася шляхом тихого підступного заколоту вищих компартійних бонзів, які тільки одні знали, що вони роблять і до чого то призведе. «Пасажири на кораблі» не знали і навіть не здогадувались, куди керманичі повернули корабель суспільства шляхом злочинної корупційної змови на вищому державному рівні.

З держави народовладдя, буквально за 6 років (1985-1991 рр.) було створено натовпо-елітарне суспільство з натовпом-народом і елітою комуністичної партноменклатури.

На держпідприємствах широкомасштабно було застосовано технологію «зозуль-паразитів» у формі кооперативів, коли витрати на виробництво товарів, продукції рахувалися за трудовим колективом держпідприємства, а астрономічні прибутки за збут виробленого йшли кооперативу, в якому були особи адміністрації та члени їх сімей. Це перша хвиля грабунку, та перша «ін’єкція» капіталізму, яку свідомо за планом «Гарвардського проекту» робили М.Горбачов, Л.Кравчук та їх ГОП-компанія.

Потім були знищені колгоспи та радгоспи. З потужного експортера високоякісної сільгосппродукції Україна майже за лічені місяці опустилась до рівня імпортера дешевих геномодифікованих «стегенців Буша» та ін.. Знищено було цілу стратегічну галузь харчової промисловості у вигляді консервних комбінатів та м’ясокомбінатів.

Потім режисери змін реалізували міф про «народний капіталізм» засобом так званої ваучерної (паперової) ПРИВАТИЗАЦІЇ. Це була єврейська казка від Ротшильдів та чисельних радників і фінансових консультантів (Сороса), які різко проявилися в Україні. Мільйонам трудящих України давали сертифікати, акції власника на якийсь мізерний відсоток майна підприємства, які всіма можливими корупційними схемами відразу знецінювались і перетворювались в дешевий папір. Зразу ж після цього, підприємства зупиняли, а власників викидали на вулицю без засобів на виживання.

Невдовзі трасти на чолі із євреями-керівниками швидко скупили за безцінь у безробітних їхні ваучери. І вже із тисяч та сотень власників конкретного підприємства залишався лише один, або декілька.

Наступний етап приватизації за безцінь, а часто за кредити і позики Ощадбанку, що миттєво і знецінилися тією самою корупцією шляхом штучної інфляції, дозволив невидимим та спритним ляльководам забрати у приватну власність заводи, фабрики, комбінати.

Наприклад, за президентства Леоніда Кравчука, корупціонера № 1 в Україні, з його “Хатинкою у Швейцарії”, який за своїм родством не є чужим для євреїв, з усім добре відомим скандалом, було знищення стратегічного, найбільшого у світі та найприбутковішого, із прибутком до 7-8 мільярдів доларів США на рік «Чорноморського морського пароплавства». За ним під роздачу пішли підприємства енергоринку (облгази, обленерго), видобувні та переробні підприємства.

Часто люди не усвідомлювали логіку приватизації євреями стратегічних підприємств із наступним їх знищенням в прямому сенсі на металобрухт. Так було із суднобудівними заводами, електромашинобудівними, комбайнобудівними та автозаводами, підприємствами оборонного сектору, Херсонським та Тернопільським бавовняними комбінатами. Десятки цукрових заводів України приватизовувалися (фактично викрадалися у народу), а потім зупинялися, і проти волі самих трудящих та їх протестів, різалися євреями-власниками на металобрухт.

2) А тепер щодо наведення даних про відсоток євреїв у Верховній Раді України? 

1) дати цифри про капітал,

2) дати цифри про присутність євреїв в українській владі.

 

У відповіді на це питання треба покладатися на фахівця, і, головне, саме єврея за своїм походженням. Бо цей матеріал чисто науково-соціальне дослідження яке ніяким чином не має мети критики якоїсь нації, тим більше уникає навіть натяків на ксенофобію та антисемітизм. Мета цього дослідження – виявлення оптимальних умов для найшвидшого досягнення міжнаціональної гармонії і всеосяжної справедливості для всіх без будь-яких виключень і переваг. Відомий харківський єврей Едуард Давидович Ходос сказав: «Главный результат «революции достоинства» - 306 евреев в Верховной Раде. Таковы же президент, премьер и спикер»! Ці слова наведені на різних ресурсах, починаючи з 27.12.2014 по 09.04.2015 р. і ніким та ніколи навіть не заперечувались:

http://maxpark.com/community/13/content/3186901

http://bolshoyforum.com/forum/index.php?topic=430974.0

http://izrus.co.il/dvuhstoronka/article/2016-03-15/30765.html#ixzz43Ft0LJtN

http://izrus.co.il/dvuhstoronka/article/2015-08-11/28507.html

http://izrus.co.il/rdr/rdr.php?proto=https&link=www.youtube.com/watch?v=BZ5Gl6Yik_k&sns=fb

Як бачимо, найбільш фаховий експерт з національних, етнічних питань Е.Ходос звернув увагу, що усі гілки виконавчої влади та парламентська влада України перебувають в руках одного, важливо підкреслити, що найменшого за офіційною статистикою, етносу в Україні. Хоча, якщо б в Україні діяла правова норма, яка б обмежувала представництво будь-якого етносу при владі його кількістю у загальному складі населення країни, як це було на цій же території у складі передреволюційної Держдуми Російської імперії, і навіть в радянський період 1917-1991 років, то у Верховній Раді України єврейське населення було б представлено максимум одним народним депутатом. Такі кадрові наслідки «Революції гідності» стали можливими застосуванням її організаторами наступної формули: «Нація України не є етнічною! В Україні НАЦІЯ – ПОЛІТИЧНА, яка складається з усіх громадян України! Етнічне походження то є проблема і особистий вибір кожної людини окремо, але не нової політичної нації». Хоча таке твердження суперечить Міжнародному законодавству, рішенням ООН і т.і.

Але практика – критерій істини. Це головний закон пізнання світу. В результаті такої маніпуляції з об’єктивними і, головне - науковими поняттями етносу, корінного населення, титульного народу та ін., в Україні, після перемоги «Революції гідності», представники єврейського етносу опанували в повному обсязі політичну, економічну, фінансову, буквально всі системи і сфери життєдіяльності держави, влади і суспільства. Економічна основа політичного режиму влади України – єврейський капітал, представлений через олігархів, як операторів всесвітнього транснаціонального єврейського капіталу. Тому і хамелеон політичної системи отримав те ж етнічне забарвлення, що і фінансово-промисловий капітал. Відповідь на те, погано це чи добре, може самостійно дати кожний окремий громадянин України, який порівнює рівень свого життя, прав і свобод ДО та ПІСЛЯ відповідних подій 2013-2014 років.

Якщо взяти до використання термін «політична нація», відмовившись від етнокультурної складової поняття «нація», то виходить повна невідповідність форми та змісту. Наприклад, станом на 2013 рік більшість населення України мали одні уподобання в культурі (моральні цінності), світогляді (відносини СХІД-ЗАХІД), економічні інтереси та програми (простір реалізації продукції, товарів, послуг тощо). А вже через декілька місяців, нібито суспільство повністю, чи в більшості своїй, змінилося аж до соціального вибуху і протистоянь між великими соціальними групами населення, коли всіх, не питаючи, хо «ЗА», а хто «ПРОТИ», почали заганяти виключно під «євростандарти» (статева толерантність), «європейські цінності» (мультикультуралізм-космополітизм) та Євросоюз. Такого в житті великих народів та мас населення НЕ БУВАЄ! «Соціокультурна нація» не може не співпадати з «політичною нацією». Таким чином, ми спостерігаємо в Україні політичні маніпуляції окремих політиків, і малочисельних політичних груп, які маючи велике бажання обігнати час та еволюційний розвиток суспільства, нав’язують народу свій варіант політичного устрою та виробничих, економічно-фінансових відносин. До чого це призвело і що надалі відбувається, - кожен бачить неозброєним оком, наскільки швидко деградує, як держава Україна, так і її народ.

Але чому потрібно було комусь досягти саме таких наслідків? Навіщо потрібно було у 2014 році різко збільшити відсоток присутності євреїв у всіх гілках влади України? Їх там і до цього було немало. Тут не можна не розкрити ще одну із таємниць для суспільства. Мова йде про культуру, традиції, духовність, мораль і все похідне від них.

Наприклад, існують МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ, коли серед відповідної спільноти людей повагу більше викликає:

1) у країнах Сходу, перш за все у слов’янських країнах, – людина працелюбна сама і допомагає іншим;

2) у країнах Заходу – людина багата, успішна (паразит), яка не працює, але веде розкішне життя. Таким чином, наочним є своєрідне зіткнення двох цивілізацій: ЗАХІДНОЇ і СХІДНОЇ.

У Конституції України, як і більшості західних країн, є прихованою інформація про КОНЦЕПТУАЛЬНУ та ІДЕОЛОГІЧНУ ВЛАДУ, без яких взагалі неможлива повнооб’ємна, всеохоплююча влада.. При цьому, навпаки, акцентується у статті 15 Конституції України, що: «Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова».

Таку норму Конституції дехто вважає, що відповідає «європейським стандартам», дехто - цілковито безграмотною в політичному та геополітичному відношенні, а дехто - завідомо неправдивою з боку її авторів з метою введення в оману всього суспільства, коли еліта відгороджується від натовпу-народу. В реальному житті повноцінної і самодостатньої держави, яка обслуговує повноцінне суспільство, ще навіть з часів древніх грецьких філософів, вакуум на місці будь-якої із п’яти проявів влади (концептуальна, ідеологічна, законодавча, виконавча, судова) є просто неприпустимим і по факту неможливим (наприклад, книга «Законспірована надімперія», 2006 р., автор О.М.Лалак). Тому цілком закономірним є і результат нашої української дійсності у формі фактично напів-держави під назвою Україна, в якій, а точніше, над якою функцію найвищої за рівнем КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ВЛАДИ здійснюють утаємничені центри світового впливу і управління, а функції ІДЕОЛОГІЧНОЇ ВЛАДИ несуть так звані «західні цінності», «біблійна цивілізація» і старозавітні іудейські пророки через відповідні видання та громадсько-релігійні організації і центри.

Концептуально та ідеологічно, – в плані історичного розвитку цивілізацій, більш однозначно і неприховано:

1)​ ЗАХІД – біблейська концепція, як проекція на суспільний лад, ретельно виписаної структури суспільства в книгах Біблії:

Старий Заповіт – це для тих, ХТО КЕРУЄ (еліта іудеїв, євреїв) – Втор.7:22 «І буде Господь, Бог твій, виганяти перед тобою народи ці мало-помалу; не можеш ти знищити їх скоро, щоб не розмножилася проти тебе польові звірі». Втор.12:29 «Коли Господь, Бог твій, вигубить від лиця твого народи, до яких ти ідеш, щоб взяти їх у володіня, і ти, взявши їх, оселишся в землі їх». Втор.19:1 «Коли Господь, Бог твій вигубить ці народи, яких землю дає тобі Господь Бог твій і ти повиганяєш них, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах».

Новий Заповіт – для тих, КИМ КЕРУЮТЬ (натовп) «Рим.13:1 «Всяка душа хай буде покірна вищим властям, бо нема влади не від Бога»; «Лук.6:29 …вдарять тебе по щоці підстав і іншу…».

Богообрані за Біблією та Західною концепцією – це євреї. Усі інші народи – Богом євреїв дані тим же євреям в управління виключно для служіння їм - богообраним. Вони лихварські дають усім гроші та майно під відсотки. З часом євреї, окрім капіталу, опанували і політичну владу в значній кількості країн того самого «цивілізованого Заходу», відносно високий рівень життя якого будується на «цивілізованому» грабунку країн третього світу, країн пострадянського простору та глобальному шахрайстві, цинічно представляючи це, як геополітичний проект «сучасної цивілізації». Наскільки це є актуальним для нас сьогодні, мають можливість судити люди, отримуючи в одиницю часу все більше і більше інформації.

Релігійний аспект «західного проекту (цінностей)» - християнство. Відомий вислів Наполеона Бонапарта влучно розкрив суть релігії: «РЕЛІГІЯ ПОТРІБНА ДЛЯ ТОГО, ЩОБ БІДНИЙ НЕ ВБИВАВ БАГАТОГО!» Як тільки М.С. Горбачов та його компартійні подільники в пострадянських республіках запустили на пострадянський простір Бога іудеїв-євреїв та християн: Яхве, Саваофа, Елохіма, Адоная, Ієгову, - тисячі закордонних місіонерів християнських конфесій (протестанти, харизмати, баптисти, адвентисти тощо) та рабинів іудейсько-громадських організацій, то зразу ж були запущені процеси того поневолення населення України, яке міцніше залізного ланцюга для рабів древності. За 25 років. СКІЛЬКИ Б НЕ МОЛИЛИСЯ УКРАЇНЦІ, БІЛОРУСИ, РОСІЯНИ, МОЛДАВАНИ, УГОРЦІ, РУМУНИ ТА ІНШІ КОРІННІ МЕШКАНЦІ ПРЕДКІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ – ЇХ ЖИТТЯ СТАЄ ВСЕ ЖАХЛИВІШИМ, БІДНІШИМ, А ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ КАТАСТРОФІЧНО ШВИДКО ЗМЕНШУЄТЬСЯ. Які ще докази потрібні аборигенам земель нащадків Київської Русі, щоб вони зрозуміли, що їх поглинула у свою пащу інша культура, релігія та інший народ (читай вище цитати зі Старого Заповіту Втор.7:22; Втор.12:29; Втор.19:1). Тільки дурний, вдарившись о стінку лобом, продовжує знов і знов розганятися та в кров розбивати свою башку об ту саму стіну. Ось це і є одна із головних причин подальшого перебування в рабстві слов’янських етносів та їх історичних супутників з корінного населення України.

2) РУСЬ, МАЛА РУСЬ (Україна) – душа і серце всієї давньої Русі – до кінця ХІХ ст., тобто, до моменту, коли на її території з’явився перший примірник синодального перекладу Біблії, - мала культуру ГРОМАД і ГРОМАДІВСЬКИЙ СПОСІБ життя, а відсутність прірви між багатими та бідними (в порівнянні з сучасністю), були основою суспільства та держави.

На ЗАХОДІ, індивід та його особисті інтереси - вище суспільства;

На РУСІ, В МАЛІЙ РУСІ (УКРАЇНІ), впродовж довгої історії, суспільство та його інтереси - вище індивіда. В часи князівства діяв інститут обрання князів, як виконавчої влади, підзвітної волхвам (концептуальній та ідеологічній владі), віче, громаді, сходу людей. Часто князів не тільки проганяли, а й страчували. Так було і в часи козацької держави в Малоросії, де Гетьман обирався і знімався з посади козацькою спільнотою, а спадкування влади не було.

В ментальності русичів, малоросів, українців ніколи не було поширеним, як суспільні цінності, багатіння шляхом лихварства та паразитизму сородичів щодо своїх же сородичів. Культура і традиції суспільства цього не дозволяли, а кара за порушення цього – вигнання за межі спільноти, де хтось себе так здирницькі проявив. Більше того, в народі русичів (малоросів, українців) це рішуче засуджувалось і споконвічно вважалось великим злом і гріхом, аморальним явищем. Але того часу так було і у всій Західній Європі. За що євреїв споконвічно в середні віки засуджували і гнали зі своїх держав буквально всі країни… (книга «ЗАКОНСПІРОВАНА НАДІМПЕРІЯ», 2006 р., автор О.М.Лалак). Іудейська віра самих євреїв забороняє євреям давати в рост євреям. А от неєвреям, тобто представникам інших народів, дозволено давати гроші в росте на відсоток: Втор.23:19. «Не позичай братові своєму на відсоток срібла, ні хліба, ні чого-небудь іншого, що [можна] віддавати на відсоток. Втор.23:20 іноземцю позичай на відсоток, а братові своєму не позичай на відсоток, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш, щоб заволодіти нею».

ЧЕСНА І ДОБРОСОВІСНА ПРАЦЯ ТА ЇЇ РЕЗУЛЬТАТИ, ПРИРОДНІ БАГАТСТВА СВОЄЇ КРАЇНИ – основне джерело зростання добробуту українців (далі за змістом під цим словом мається на увазі – русів, русичів) та інших народів.

Саме природа постійного паразитизму, лихварства і т. д. не дають можливості єврейському етносу жити постійно одним народом на одній території, бо тоді в короткий час євреї один одного доведуть до зубожіння, а сама єврейська спільнота зникне. Бо економіка і фінансова система потребують постійної інфляції та кризи, шляхом постійного збільшення маси фальшивих грошей, засобом якої саме і відбувається привласнення євреями того, що належить тим, хто створив це своєю ПРАЦЕЮ. Історія древнього Ізраїлю, коли він швидко розпадався на все менші частки, тому яскраве підтвердження. Євреї зі своєю культурою можуть існувати лише на “тілі” інших народів, за рахунок ресурсів і праці цих народів. Це логічно витікає зі змісту Старого Заповіту Біблії (П’ятикнижжя Моїсея, Тора, Талмуд і т.п.), де зазначається, що Бог євреїв віддав їм усі інші народи і всю землю інших народів. Чого вартий лише один приклад, коли син Ізраїля Йосип позбавив увесь народ Єгипту срібла, скота та земель (Буття 47:14-23) і це ставиться в приклад усім іншим євреям.

Євреї на Русі, зокрема в Русі-Україні, займалися лихварством. В ХІV ст. євреї завезли на Русь алкоголь, який став для них своєрідним засобом управління слов’янами та іншими етносами. Саме за паразитизм: лихварство (запозичення грошей на якийсь час під проценти), за введення непосильної оренди маслоробень, млинів, лісопилок, винокурень, землі, ставків, базарів, за шинкарство та споювання алкоголем населення, спонуакання або примушення до проституції - євреїв періодично, час від часу, обмежували в їхніх апетитах і поширенні збоченої моралі князі Олег, Святослав, Володимир Мономах, кримськи татари, козацький ватажок і гетьман Богдан Хмельницький, російські імператори. В Російській імперії, починаючи з кінця XVIII ст., виключно тільки євреям було заборонено поселятися в самій Росії. Для цього урядом було встановлено так звану Смугу осілості – територіальний регіон, за межами якого поселення євреїв було заборонене. Це незаперечні факти історії, на які не можна не зважати, а тим більше про них взагалі колись забувати. Це землі, країни, держави, які належать історично стабільним етносам – не єврейським. А тому за міжнародним правом та правом національного самовизначення – цим етносам і націям, а не євреям доцільно встановлювати тут свої права і свободи, писати власні закони без допомоги євреїв. Порушення цього балансу справедливості, перебирання зайвих багатств і влади в руки євреїв (олігархів, політиків), створює не тільки напруження в багатонаціональному суспільстві всього пострадянського простору, але, як бачимо, і збройні конфлікти та інші численні соціальні протистояння.

Ще пару слів про тип устрою психіки. Для тих, хто здійснює глобальний наступ «біблійного проекту» Заходу на людство, дуже важливо, щоб в керованих ними країнах, було якомога менше самодостатніх людей, які б жили в гармонії з власною совістю та Божим промислом. Це ЛЮДЯНИЙ ТИП ПСИХІКИ, який не є підконтрольним для різного роду ляльководів. А тому для них і небажаний.

Сексуальним розбещенням, раннім статевим «вихованням», гендерною рівністю та статевою толерантністю, наркоманією, алкоголізмом, теле- і кінозомбуванням, жорстокістю та хижацьким індивідуалізмом провідники «західних цінностей» штампують біороботів, зомбі, істот демонічного, тваринного та нижче тваринного рівнів психіки. В результаті людиноподібні істоти сприймають один одного не як сородичі для вдаємопідтримки, а як конкуренти-вороги, приречені вбивати один одного заради контролю за життєвим простором та ресурсами. Таке РОЗЛЮДНЕННЯ СУСПІЛЬСТВА вже дає свої страшні плоди в Україні, не кажучи вже про мультикультурний Захід, де формат «людини-недолюдини» стає все більш звичним для суспільства.

3) Ось і настав момент, коли потрібно надати стислий аналіз: Які риси євреїв можна відзначити? Яких рис бракує українцям і українським підприємцям для досягнення успіху в бізнесі?

Слово «БІЗНЕС» - чужородне в культурі українців, білорусів, росіян. Народи земель Русі добре знають і розуміють, що таке робота, праця, виробництво, створення благ і т.п. В природі і основі народів земель Русі, України, їх культури, духовності, моралі і традицій віками закладались любов і повага до людей чесної праці, до людей, які самі чесно працювали і заробляли власним трудом. В генах і в світогляді народу України ніколи не закладались створені єврейською культурою «цінності» як посередництво, спекуляція, торгівля плодами чужої праці, лихварство, обман, здирництво, шахрайство, грабіжництво і т.і. – все те, що зараз являє собою той «БІЗНЕС» в реаліях нашого життя…

Український національний «бізнес» не зможе бути таким же паразитарним і жорстоким, як бізнес, що організується євреями по Біблії.

Для земель України та її корінного населення, євреї – історичні прибульці із далека, інородне, чуже, тимчасове. У євреїв нема коріння в українському суспільстві. Євреї живуть своїми громадами, а часто і окремими спільнотами у формі гетто (особливо раніше). Цього в першу чергу прагнуть єврейські керманичі (рабини, голови єврейських організацій та фондів). На сайтах, в газетах іудейських громад та єврейських організацій будь-якої країни світу євреї себе позиціонують, як НАРОД ІЗРАЇЛЯ, ЄВРЕЙСЬКИЙ НАРОД.

«Бізнес» євреїв в Україні інтегрується (поєднується) з транснаціональним бізнесом Всесвітнього єврейського капіталу. Причиною постійної інфляції, криз, занепаду і зубожіння є лихварство, процентне рабство, як відносно мирний спосіб позбавлення людей їх власності та засобів до життя. Але це відносне «миролюбство» способу відібрання майна і грошей ніяк не позбавляє найжахливіх наслідків цього – зубожіння і вмирання. Лихварі-євреї постійно проявляють свої здібності у наполегливості робити в третьому тисячолітті те ж саме, що і за п’ять тисяч років до цього, відбирати шахрайством, порушуючи всякі норми моралі та правила справедливості. На світовому рівні глобально-всесвітній єврейський капітал прагне до повсюдного введення стандартів способів відібрання результатів праці серед всіх народів, де вдаєтсья різновидам єврейської культури та релігії інтегруватися в середовище народів-аборигенів. Розчиняючись в іншому етнічному, культурному, мовному середовищі, єврейська складова ніяким чином не проявляє властивості до власного саморозчинення, або щоб хтось розчиняв єврейське із середини неєврейським. Про це забувають всі політики, економісти, культурологи, які беруться розмірковувати щодо планування майбутнього земної цивілізації людства.

«Бізнес» українців не матиме і не може мати не тільки навіть частки всесвітнього, всеохоплюючого поширення, хоча б из тих причин і обставин, що сфера економіки, фінансів, підприємництіва - це вже глобальна монополія євреїв. В інших країнах українців, на відміну від євреїв, ніхто не чекає. НАВІТЬ В УКРАЇНІ УКРАЇНСЬКИМ ПІДПРИЄМЦЯМ МІСЦЯ НЕ ВІДВЕДЕНО! По-перше, в українців немає такої заможньої діаспори, таких всесвітніх організацій, які створені всесвітніми єврейськими олігархами, а головне – у немає своєї власної ФРС і свого власного банку, який друкує світову валюту в тій кількості, в якій потрібно українцям, а не євреям. По-друге, в українців немає власного «Ізраїлю», в якому при владі були б виключно одні етнічні українці. По-третє, в культурі, традиціях і моралі українців ніколи не закладались з дитинства національна «кругова порука» і національний «лоббізм» виключно для своїх одноплемінників. Українці є патологічні інтернаціоналісти, дружньо налаштовані тотально до всіх. На сьогодні, як показало життя, - це тільки на шкоду їм. Про відмінності культури, духовності і моралі вище вже сказано – українці не «бізнесмени» і не раби, а люди чесної праці на своє благо і благо своєї країни, всього свого суспільства. По суті своїй, єврейські національні «цінності» взагалі протилежні національним українським, вони навіть ворожі українцям.

Для українців, в кращому випадку, теоретично, «бізнес» може бути лише регіональним, географічно сконцентрованим на території переважного проживання українського етносу. На практиці і це не склалося. Бо за рахунок того, що всі гроші контролюються в Україні євреями, то і бізнес також здійснюється і контролюється ними ж.

Ніхто у світі не дасть українцю робити інвестиції та отримувати прибуток десь за межами своїх національних кордонів. Для євреїв повсюдно діє транскордонний, свого роду «безвізовий» інвестиційний режим. Його напрацьовували багато століть.

1)​ «БІЗНЕС» І СУСПІЛЬСТВО, за концепцією Біблії – це натовпо-елітарна схема із малою кастою ЕЛІТИ обраних євреїв і НАТОВПОМ підлеглих неєвреїв.

2)​ Підприємництво («бізнес») і суспільство за КОНЦЕПЦІЄЮ НАРОДОВЛАДДЯ, для тих же українців (русів, русичів), здійснюється через устрій громад та їх колективізм. Тут кожний, за своїми здібностями та проявленими результатами своїх інтелекту і праці, займає певний час керівне місце в громаді.

В Україні спадкової влади ніколи не було і не буде. Тим більше національної, української. Для українців в цьому фізіологічно немає потреби. Чому не буде? Не буде тому, що це проти Природи, в якій кращий розвиток отримує сильніший та більш досконалий. І чим більше соціальне середовище, з якого робиться відбір, тим результати такого відбору кращі.

Чим менша соціальна база для відбору в еліту, тим швидше ця еліта деградує і стає реакційною – гальмом для подальшого розвитку і вдосконалення свого народу. Реакційна, бо силою і насиллям, обманом і підступом змушує інших підкорятися собі. Саме така природа єврейської реакційності була покладена в основу помаранчевих революцій та майданів в Україні початку третього тисячоліття від запропонованого ж євреями нового літочислення.

Рушійною і організуючою силою майданів в Україні були саме єврейські олігархи України та їх боси всесвітнього єврейського капіталу і союзники із США, Європи. Олігархи виграли, бо вся економіка суспільства корінного населення України рухнула під ноги олігархам засобом постійного підвищення цін і тарифів на ВСЕ! І достаток усього народу став достатком дуже малочисельної кількості організаторів останнього майдану. Не побачити цього неможливо. Для всіх це очевидний факт!

Справжній Український національний підприємець («бізнесмен») не зможе за своєю природою бути паразитом і так жорстко вести справи, як це в Україні роблять єврейські бізнесмени.

Українець-підприємець, за своїм соціальним походженням, вимушений думати, як за себе і свої інтереси, так і за суспільство собі подібних навколо та їх інтереси.

Єврей-«підприємець» в Україні думає виключно про себе та свої індивідуальні інтереси, про нього піклуються єврейські фонди, релігійні організації, культурні товариства, вони ж його захищають, вони ж і лобіють його інтереси, за що і отримують відповідну частку з цього «бізнесу». Фактично, «бізнес» - це і є єврейська національна кругова порука, переважно сумнівними засобами, як свідчить сучасна Україна і весь сучасний світ… Ця світова єврейська «бізнес»-корпорація не зупиняється ні перед чим. Навіть війни вона організовує і вкладає в них гроші для «бізнесу» - тобто, для отримання величезних надприбутків за рахунок доль мільйонів людей і продажу засобів війни. Ні, українці на таке не здатні, як народ, хіба що окремі особи (культурні емігранти), але як народ в цілому, ні і ще раз ні… Ще єврей-підприємець думає про всесвітні, глобальні інтереси своїх сородичів-євреїв – представників всесвітнього транснацінального єврейського капіталу, бо без них, їх допомоги, він не зможе робити рух грошей та капіталів.

Українець-підприємець мислитиме категоріями довгого часу.

Єврей-підприємець мислить тільки категорією короткого часу, найбільшого зиску та вдачі.

Щодо рис, притаманних євреям України. Узагальнено. Євреї менш правдиві, ніж українці та інші етноси, сміливо і рішуче обіцяють; вони більш несправедливі, менш гуманні, без зайвого «слюнтяйства», більш рішучі, менш щедрі, більш авантюристичні, менш співчутливі, менш розсудливі, більш інтегровані, ніж інші, з собі подібними. Євреї, на відміну від інших етносів, за будь-яких обставин, надають перевагу своїй культурі та традиціям. Євреї - прихильники своєї національної риси – ХУЦПА, про яку саме можна багато чого довідатися в Інтернеті:

 

«Хуцпа - притаманна євреям властивість характеру, дуже приблизно визначається як «зверхзухвалість», «борзість» або «зверхнахабство». У самих євреїв хуцпа означає особливу сміливість і розглядається як позитивна якість».

ЮХИМ Штейнгель, в електронному виданні «Українська правда» визначає так слово «хуцпа»:

«У своєму оригінальному вигляді поняття "хуцпа" існує тільки в єврейській мові - ідиш, іврит. Будь-які переклади цього слова на інші мови неминуче неповні, тому що не відображають всіх відтінків його значення.

"Хуцпа" - визначається як "особливо цинічна, підла, зухвала брехня", "верх цинізму і нахабства, що паралізує опонента".

Програючи в цьому євреям, українці зі своєю людяністю, високою духовністю, мораллю та гуманізмом вже не можуть протистояти більш рішучим, нахабним і безцеремонним представникам «богообраної спільноти». А при єврейській владі в Україні тим більше. Ось і іудейсько-християнські чесноти Нового Заповіту щодо прищеплення українцям (русам, русичам) МИЛОСЕРДЯ, ГУМАНІЗМУ ЛЮБОВІ, СПІВЧУТТЯ, запрограмовані на те, щоб ментально-духовно зробити українців (русів, русичів) неконкурентноздатними щодо євреїв-іудеїв. Бо євреїв в Старому Заповіті, Книгах Пророків, Торі, Танії, Шулхан Арусі цьому не вчать, бо то тільки зробить їх слабкішими, а значить нездібнити виконати свою історичну місію «пасти усі народи».

Занадто багато зараз в Україні псевдоправославних храмів, неохристиянських сект, іноземних проповідувачів та пастирів, щоб розраховувати швидко звільнитися від їх потужної релігійно-ідеологічної пропаганди, направленої на РОЗМЯКШЕННЯ ДУШ українців (русів, русичів) та ЗМІЦНЕННЯ ДУШ І ДУХУ євреїв.

Ось і виходить, що можливо б і сформувався в Україні прошарок національного (за етнічною ознакою) «бізнесу». Але для цього українцям зразу ж потрібно було б жорстко зайняти позицію, подібну до позиції національного «бізнесу», наприклад, в арабських, азійських країнах. Там вони свій патріотизм розуміють буквально, коли мати справи аборигени (корінні мешканці) прагнуть виключно зі своїми такими ж, собі подібними і за культурою, і по крові. Ніколи і ні за яких обставин араби та азіати не матимуть справи з євреями та іншими інородцями. В Україні, на жаль, ТАКОЇ КУЛЬТУРИ І ТРАДИЦІЇ в останні часи не склалося. Космополітизм, на зміну інтернаціоналізму недавнього минулого, виїв очі українцям, які не бачать величезні переваги власної, давньої і багатої культури і традицій. Але вже недалеке майбутнє і очікувані геополітичні зміни розстановки національних, економічних і політичних сил, примусять українців швидко надолужити таке значне «упущення».

Слід відзначити і таке донедавна відсутнє явище, як НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ У МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ В УКРАЇНІ. Її свідомо створили представники єврейського етносу, які набули економічної, фінансової потуги та взяли до своїх рук владу. А така МІЖНАЦІОНАЛЬНА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ буде постійної причиною безперервної соціальної напруги та кризи до тих пір, поки не завершиться гармонізацією відносин зо всіма етносами в багатонаціональному українському суспільстві. А поки… поки сьогодні моноетнічна єврейська влада України позбавляє представників корінних етносів прадавньої території Київської Русі брати участь у владі та формуванні своїх національних еліт тощо.

4) Нарешті, від мас-медіа мене просять подати своє бачення одної із версій: “Може, логічно, якимось чином відібрати в українських євреїв кошти і перерозподілити?”

Ні в якому разі! Український етнос та їх історичні супутники, представники інших етносів, що живуть в Україні разом, не можуть діяти так само, як щодо них діяли ті ж самі євреї. ВІДБИРАТИ МАЙНО І БІЗНЕС у євреїв-бізнесменів, особливо саме зараз, для передачі їх українцям-підприємцям СЕНСУ І ЛОГІКИ НЕМАЄ. Пізніше, коли якісно будуть змінюватися умови життя в суспільстві на території сучасної України, можливо вести мову про РЕСТИТУЦІЮ – повернення у первісний майновий (правовий, юридичний) стан… Але і ця думка мені здається занадто рішучою в силу її можливої передчасності.

В УКРАЇНІ НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ КАПІТАЛІВ НЕМОЖЛИВА БЕЗ НАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ. А націоналізація влади можлива лише після етапу швидкого поступу націоналізації культури та традицій українців і інших етносів корінного населення України. Так що є відповідні етапи, які перескакувати неможливо, щоб не зірвався та не зазнав збою сам процес повернення українцям (русам, русичам) свого, що їм повинно належати. Ось ці ЕТАПИ:

1) націоналізація культури,

2) повернення власної історії та знань,

3) націоналізація влади через прихід українців (русичів) до влади,

4) націоналізація економіки та фінансів.

Інший шлях вряд чи можливий для успішної реалізації рецепту «лікування» та оздоровлення народу поки ще великої країни, яка за 25 років зменшилась кількістю населення на 10 мільйонів людей, що порівнюється із бойовими втратами, як на справжній повноцінній війні.

АЛЕ ЄВРЕЙСЬКА ОЛІГАРХІЧНА ВЛАДА УКРАЇНИ НА ЦЕ НІКОЛИ НЕ ПІДЕ.

В УКРАЇНІ Є «НАЦІОНАЛІЗМ», АЛЕ НЕ ЕТНОУКРАЇНСЬКИЙ, А ТОЙ, ЯКИЙ РЕТЕЛЬНО ВИПИСАНИЙ ДЛЯ ІУДЕЇВ-ЄВРЕЇВ В СТАРОМУ ЗАПОВІТІ БІБЛІЇ.

МІНЯТИ ПАРАЗИТІВ ІНОРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА СВОЇХ ПАРАЗИТІВ – НАЦІОНАЛЬНИХ, НЕМАЄ НІЯКОГО СЕНСУ. Народ України від цього краще не заживе.

У «біблійної програми» євреїв немає функції «STOP» або режиму «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ». Їх план і програма з оволодіння світом (в т. ч. Україною, інших народів) діє до сих пір для євреїв світу: 1) поки вони є (незалежно від країн перебування); 2) поки вони в повному обсязі і глобально цілком досягнуть своїх поставлених цілей, постраждавши потім, самі від себе ж на завершальному етапі досягнення цієї мети; 3) поки ще більш організована структура іншої культури і сили не завершать їх проект.

А поки… Коли євреїв у владі стає все більше, і в них безперервно діє потужний зовнішній центр управління, то вони набувають таку ж зростаючу рішучість, жорсткість і жорстокість, особливо по відношенню до місцевого населення, яке їм, нібито, їх «бог дав» їм же в управління.

Недавнє минуле яскраво продемонструвало, що євреї можуть жити в мирі та злагоді зо всіма іншими народами та націями, якщо вони позбавлені сіоністського спрямування та реакційності іудаїзму. Саме етнічне походження євреїв не містить в собі небезпеки, як і усіх інших етносів. Небезпечними є реакційні міжнародні центри та зовнішні структури (ляльководи), які «включають» кожного окремого єврея (ляльок) у відповідну програму та історично-релігійну матрицю.

Те, що сьогодні відбувається в Україні (в політиці, економіці), - це не криза, це керований, рукотворний ХАОС. І для того, щоб зупинити кризу в формі інфляції, яка провокує кризу, досить одного нескладного кроку або однієї рішучої дії. Повернути економіку України так, як працює економіка Китаю, Японії, багатьох проквітаючих арабських країн, ісламських азійських держав, у яких заборонено стягування відсотків за надання фінансової допомоги в будь-яких формах. Релігії цих країн, в т. ч. іслам через Коран, забороняють щоб в їхньому суспільстві хтось давав гроші і майно під проценти в ріст. Коли банки з лихварських, паразитичних структур, переводяться в статус партнерів по «бізнесу», коли гроші видаються не під відсотки, як кредити, заганяючи боржників в процентне рабство, а гроші даються у формі інвестицій, як партнерам-учасникам в певному «бізнес»-проекті, тоді і кредитор-фінансист і боржник-підприємець зацікавлені виключно у позитивному результаті нового проекту. Тоді виключається кабала та свідоме доведення одних до зубожіння інших. Тобто природа грошової допомоги стає вже як ІНВЕСТИЦІЇ, а не як кредит, коли для кредитора байдуже, який результат, а головне – повернути тіло кредиту та відсотки по ньому.. І тільки лише ПЕРЕВЕДЕННЯ З КРЕДИТНОЇ В ІНВЕСТИЦІЙНУ ПЛОЩИНУ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ, відразу вирішує безліч проблем в Україні. Але на це потрібна політична воля. Ті, хто зараз при владі в Україні, цю волю проявляти не будуть. В них протилежне завдання, - пошвидше зачистити територію від зайвого населення, створивши йому найскладніші умови явного геноциду, унеможливлюючи життя. Той, хто про це ще не здогадався, - непробудно спить собі на шкоду.

КРИТЕРІЙ ІСТИНИ – ПРАКТИКА. Це один із основних філософських законів пізнання світу. І якщо після «Революціі гідності» 2013-2014 рр. Україна різко деградувала по всіх напрямках, а населенню стало жити гірше і воно катастрофічно зменшується, то це і є ті цілі, та мета, яку організатори «перетворень» планували. ВИПАДКОВОСТЕЙ ТУТ НЕ БУВАЄ. І ПОМИЛКОЮ ТА НЕВДАЧЕЮ ЦЕ НАЗВАТИ НЕ МОЖНА.

Трохи теорії з питання «повернення майна». Англосакси не дурні, і мораль їх не дуже обтяжує. Бо вони ж і живуть в середовищі «західних цінностей». В Англії періодично націоналізують якісь приватні активи (заводи, комбінати, тепло- та енергогенеруючі потужності, виробничі потужності тощо), як правило, якихось банкротів. Часто і штучних банкротів, які вже вичавили із капіталу увесь можливий прибуток, виснажили основні фонди (будівлі, обладнання, устаткування, інфраструктуру тощо) але не бажають цього модернізувати, вкладаючи своє «зароблене». Потім, коли уряд Англії націоналізував те, від чого відмовився той чи інший капіталіст, оздоровивши за рахунок бюджету (тобто народу) фонди, капітали, знов надають у приватну власність, тих, хто знімає з них сливки. І так по колу і часу…

ЕПІЛОГ

На те, щоб і далі гратися в якесь непорозуміння і ще довгі роки набиратися розуму, у корінного населення України і їх союзників-неєвреїв часу НЕМАЄ. Поволі зміняючи єврейський склад влади один за одним, в Україні ними вже створено ситуацію, про яку вкрай серйозно роблять заяви відомі у світі та серед єврейства політики і діячі.

В березні 2016, кандидат в Президенти США від демократів єврейка Хілларі Клінтон, в інтерв'ю кореспонденту американського видання ABC News Рос Чайлдс, зробила несподівану заяву щодо майбутнього Сполучених Штатів.

Так, на питання кореспондента про майбутнє країни, Хілларі Клінтон несподівано відповіла, що Сполучені Штати не можуть ігнорувати значне погіршення геофізичної обстановки в районі Йеллоустонского національного парку і розлому Сан-Андреас, що загрожує катастрофічними наслідками для Північної Америки і ставить під загрозу саме її існування.

За словами пані Х.Клінтон, часу залишилося дуже мало, щоб зберегти незалежність і подальше процвітання США, а отже необхідно більш рішуче і послідовно розглядати питання про перенесення американської державності на європейську територію. Основним варіантом такого переселення повинна розглядатися територія України, кліматичні умови якої найбільш сприятливі для американських громадян, проте в силу збігу деяких обставин, вирішення цього питання знаходиться під загрозою зриву.

«Природно, що Європейські Сполучені Штати в перспективі займуть ту територію, де державність знаходиться в комі, без надії на одужання. На сьогоднішній момент, це поза всяким сумнівом Україна, розташована на значній і економічно вигідній території, якою українська влада вже понад чверть століття не може раціонально управляти, де з року в рік весь світ спостерігає тільки прогресивно зростаючу державну, соціальну, демографічну та економічну деградацію», - сказала Х.Клінтон. При цьому фраза «українська влада» звучить вкрай по-фарисейські. Бо Х.Клінтон знає, що саме євреї (олігархи, політики, парламентарі, урядовці та ін.) при владі в Україні довели її до такого стану, в якому вона зараз перебуває. Тому і спостерігаємо в Україні «єврейську естафету», коли євреї передають євреям територію і ресурси для своїх же нових проектів.

І ще з цієї теми, але вже більш свіжа інформація. За словами колишнього банкіра та діючого громадського діяча єврейського походження Ігоря Беркута (Гекко), якого в Ізраїлі багато шанують, як Машиаха Бен Йосефа, інвестиції і вирішальні проривні технології для Нового Небесного Ієрусалима на території України будуть надані найбільшими банківськими будинками і світовими ТНК, більшість з яких належать євреям-сіоністам або просто іудеям.

Сама ідея Нового Небесного Ієрусалима народилася, як практична відповідь на передрікання Генрі Кіссінджера і покійного палестинського пророка Шейха Ясина про те, що вже до 2022-2025 років проживання єврейського населення на нинішній території Ізраїлю стане неможливим через агресивність навколишнього мусульманського населення і майбутнього екологічного катаклізму.

Вже передова група єврейських поселенців під керівництвом особисто Ігоря Беркута (Гекко) розпочала підготовку інфраструктури для прийому перших ста тисяч ізраїльтян. Приїзд їх і розселення на території Одеської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, а також в Криму очікується до середини 2018 року. А всього до кінця 2022 року заплановано прибуття на Україну 6 мільйонів євреїв з Ізраїлю і більше 12 мільйонів з Росії, США і країн Євросоюзу.

Так, на Чорноморському узбережжі вже розгорнуті масштабні днопоглиблювальні роботи і закладається портова інфраструктура для прийому пасажирських океанських лайнерів, танкерів і суховантажів. Почалися підготовчі роботи для введення в експлуатацію великого міжнародного аеропорту, здатного приймати також і військово-транспортні літаки. Перші борти з Ізраїлю очікуються вже восени 2017 року.

Безвізовий режим міграції для паломників-хасидів, впродовж останніх років (Ізраїль - Україна – Ізраїль - Україна), та їхня урбанізація міста Умань Черкаської області на практиці показали, як буде виглядати в недалекому майбутньому уся Україна та її населені пункти.

При цьому ніхто із діючої «української влади» не притягає Ігоря Беркута (Гекко) по ст.109 Кримінального кодексу України за сепаратизм і змову в поваленні конституційного ладу в Україні, коли він відкрито відділяє від України п’ять південних областей: Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську. Хоча, не тільки за інший проект і опосередковану участь у чисто єврейському проекті на Сході України, а й навіть про висловлення своєї думки про ту війну, - неєвреїв безжально переслідують та саджають за грати, якщо вони не відповідають єврейським інтересам влади в Україні.

Так що ж насправді буде з України найближчим часом, все таки залежить від представників найбільш свідомої частини народу України. Всі інші не бачать Україну цілою, багатою і незалежною. Час це довів.

З висоти часу вже багатьом відкрилася істина, що під КАПІТАЛІЗМ було приховано іудаїзм в його іудохристианському біблійному форматі, як «цивілізаційна культура» Заходу. На початку підтвердження тому – період трьох століть: з VII-го по Х-те, коли на землях Київської Русі та суміжних з нею панував Хазарський Каганат. Характеристика цього укладу проста. Суспільство діяло за натовпо-елітарною моделлю, де ЕЛІТА – іудеї-євреї, які управляють і тримають у своїх руках владу, економіку, фінанси. Вони, через лихварські відсотки, маніпуляціями і інтригами тримають у поневоленні в процентному рабстві НАТОВП – багатонаціональний склад неєврейського населення. Релігія такої держави – іудаїзм.

Ось і зараз в Україні не що інше, як відтворений в основних концептуальних рисах ХАЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ. Коли вся «ЕЛІТА» – це виключно євреї-іудеї, лихварі-банкіри, олігархи, поголовно і суцільно та тримають багатонаціональний народ у процентному рабстві, постійному жебрацтві через керований хаос і інфляцію.

Таким чином, капіталізм-іудаїзм, який ґрунтується на культурі рабовласництва, є непосильним та згубним для нації українців і всіх інших представників різних національностей, які живуть разом на одній землі.

Україна і її народ приречені, або загинути і розчинитися серед інших народів, або відтворити громадівський, колективістський лад управління суспільством через віче, сходи-збори громадян та усуспільнену власність. Україні нема шляху на Захід, бо там загибель і смерть її народу. Україна – це більш розвинена і гуманна цивілізація саме географічного центру Євразійського материка, яка була і залишається душею, серцем і совістю всієї розвиненої цивілізації (європеоїдної раси) СХОДУ, де нема багатих і бідних, а мета народу - всі здорові і заможні.

Експерт з питань суспільної безпеки,

кандидат юридичних наук,

Заслужений юрист України

Сергій Кириченко

Україна, 04.03.2017